Телеграм, WhatsApp  +380637610482
Валерій Данюк
Валерій ДанюкрозробникРозробка ІІ-інструментів для бізнесу. Якісно. Недорого.Написати у Telegram

Автоблог з ІІ-агентами: як влаштовано редакцію без людей

Сторінка «Портфоліо» 1001site.com: картки кейсів блогу - від лендінгу NordHarvest до ERP для авторозбірки
ЗавданняПерезбирати систему генерації статей для блогу: стара схема працювала дорого і майже не приносила заявок
РішенняСхема з кількох ІІ-агентів з різними ролями - як у редакції: відбір тем з попиту, розбір конкурентів, факток з особистого архіву, кілька кіл редактури, перелінкування та публікація з перевіркою результату
Термінибазова схема зібрана і веде блог до початку жовтня 2026 року, модуль відео - у розробці
Результатстаття виходить без участі людини на кожному кроці; саму систему автор також відкрив окремим проектом з безкоштовною та платною ліцензією

Статтю, яку ви читаєте, написав не один промпт «напиши статтю за цією посадою», а автоблог – схема з кількох ІІ-агентів з різними ролями, як у звичайній редакції, лише без людей. Валерій Данюк, автор 1001site AI, перезбирав систему генерації статей для свого блогу і на початку жовтня виклав її окремим відкритим проектом. Розбираю, з чого складається така схема, чим вона відрізняється від звичайного переказу посту нейромережею і кому взагалі є сенс так ускладнювати. Якщо самі ведете блог або робите контент клієнтам, далі – конкретні кроки схеми, а не спільні слова про магію ІІ.

Чому довелося перезбирати систему генерації статей?

Коротка відповідь: стара схема працювала вхолосту – дорого і майже без заявок, хоча формально статті виходили справно.

Причина у тому, як змінився сам пошук. Епоха точного входження ключової фрази закінчується: тепер пошук оцінює текст за змістом – через контекст, синоніми, морфологію та структуру заголовків. Схема, заточена під старі правила, на нових правилах втрачає сенс: можна вписати ключову фразу десять разів і не відповісти на питання, яке реально шукають. Довелося змінювати архітектуру повністю - як стаття народжується, ким перевіряється і що відбувається після публікації.

З яких агентів тепер складається редакція

У пості автор сам описує схему, що вийшла, як повноцінну редакцію - журналіст, фотограф, коректор, головний редактор, бренд-менеджер і директор з продажу, тільки всі ролі закривають ІІ-агенти. Насправді завдання кожної ролі розкладається сім кроків:

  1. Відбір теми з попиту. Система дивиться Wordstat та Google Trends, щоб зрозуміти, що аудиторія шукає прямо зараз. Тема не береться з голови редактора - її нагадує реальний пошуковий інтерес аудиторії.
  2. Розбір конкурентів. Топ-10 пошукової видачі розбирається на прогалини – питання, які конкуренти не закрили чи обійшли стороною. Так нова стаття закриває саме те, що у видачі досі пояснили поверхово.
  3. Моніторинг каналу. Новий пост у Telegram -каналі автора підхоплюється окремо та адаптується під SEO та формат, який цитують ІІ-відповіді (AI Overviews, Perplexity) – так з'явився і цей кейс.
  4. Фактура із особистого архіву. Чернетка пишеться з опорою на «другий мозок» - зібрані записи, кейси та цифри автора; на цьому кроці вони звіряються з першоджерелами.
  5. Редакційна перевірка. Один прохід перевіряє фактуру та стоп-слова, інший – вичищає канцелярит та машинний стиль. Перевірка стоп-слів тут не формальність: будь-який комерційний майданчик має свій список заборонених і юридично ризикованих формулювань, і одна пропущена фраза здатна створити бізнесу реальну проблему.
  6. Перелінковка та оффер. У готовий текст розставляють посилання на суміжні матеріали, а там, де це по темі, акуратно додається пропозиція по продукту. Посилання ведуть на реально опубліковані сторінки, а не на будь-що - інакше перелінковка заважає читачеві, а не допомагає йому.
  7. Публікація та перевірка. Стаття викочується на сайт, система перевіряє, що сторінка відобразилася без помилок, і сама залишає посилання на статтю у коментарях під вихідним постом Telegram.

Сторінка «Блог» 1001site.com: картки статей з інформативними обкладинками на теми сайту, ІІ та SEO

Як виглядає готова стаття: розбір на реальному прикладі

Жоден зі скріншотів нижче не постановочний – це ті ж сторінки блогу 1001site, які відкриються у браузері, якщо зайти туди прямо зараз. Найлегше показати результат на вже опублікованому тексті - кейсі про ІІ-довідник з ремонту обладнання для німецького виробника.

Початок статті «Як зберегти знання наладчиків»: заголовок, відео-врізання та блок резюме «Завдання / Рішення / Терміни / Результат»

Зверху - заголовок, відео-врізання та короткий блок резюме: завдання клієнта, що зробили, терміни та результат одним рядком. Це спеціально для тих, хто вирішує за кілька секунд, чи варто читати далі.

Тіло тієї ж статті: підзаголовки «Що трапилося» та «Що ми зробили» та фото реального обладнання

Далі – тіло статті з підзаголовками у формі питання чи оповідання («Що трапилося», «Що ми зробили») та реальними фото об'єкта.

Низь статті: блок «Джерела», розділ «Питання та відповіді» та блок «Посилання проекту»

Внизу – джерела, розділ запитань та відповідей та посилання за проектом. Ці три блоки закривають і статтю, яку ви зараз читаєте: вони відповідають на запитання «а де це підтверджено», яке ставить собі розбірливий читач.

Чи можна довіряти «особистому досвіду», який витягує ІІ?

Питання чесне, і відповідь на нього – не «так, повністю». Сам факт, що в системі є крок "фактчек по особистому архіву", не означає, що будь-яка фраза в стилі "я перевірив" стає правдою автоматично. Агент не видає свою роботу за особистий досвід людини: цифри та приклади потрапляють у текст лише з перевіреного архіву з джерелом – чи не потрапляють зовсім. Спірна чи непроверяемая деталь цьому кроці знеособлюється чи видаляється.

Це обмеження знижує ризик вигаданих кейсів і цифр саме там, де автоматизація зазвичай підводить найболючіше - у довірі читача до конкретного твердження.

Звідси просте правило перевірки для читача будь-якої ІІ статті: якщо конкретний кейс або цифра йде без посилання на джерело, це привід поставитися до неї обережніше. У побудованому за таким принципом тексті у кожного числа повинен бути видимий слід - архівний запис, скріншот або публічне посилання, як у цьому матеріалі.

Скільки коштує така система і чи можна скуштувати безкоштовно?

Для особистого використання – безкоштовно, код лежить у відкритому доступі на GitHub. Безкоштовно і для чинних журналістів – членів НСЖУ та європейських журналістських організацій. Для комерційного використання ліцензія платна - точну суму автор у пості не називає, актуальні умови потрібно дивитися у самому репозиторії. Для фрілансера чи веб-студії, яка отримує гроші з клієнтів за контент, це вже комерційний сценарій – безкоштовна особиста ліцензія на нього не поширюється.

Кому підходить така схема автоматизації блогу?

Прямий кандидат - фрілансер або невелика веб-студія, яка веде блоги кількох клієнтів і впирається у нестачу рук на редактуру та перевірку фактів. Для такої команди найдорожче – не написання тексту (з цим справляється і один ІІ), а рутина навколо нього: звіритися з конкурентами, не помилитися в цифрах, не порушити юридичні обмеження майданчика та акуратно розставити посилання на готові матеріали клієнта. Така схема закриває цю рутину: відбір теми, фактчек, стоп-слова, перелінковку.

Розбиратися у відкритому проекті та налаштовувати його самостійно хочеться не всім. Стабільний потік статей для сайту при цьому все одно потрібен багатьом – і схожий принцип автоматизації вже вбудований у 1001site AI, на якому розміщено цей блог. Тільки там про сам сайт, а не про блог окремо: наповнення сторінок за посиланням, авто-публікація в Telegram і WhatsApp, автоматична SEO-розмітка без ручного налаштування. Сайт збирається та оновлюється словами через ІІ-асистента кабінету - інтерфейс влаштований як месенджер, писати код для редагування не потрібно.

Що далі: автоматичне нарізування відео

Пайплайн поки не закритий повністю: за словами автора, з середини жовтня планується модуль для автоматичного нарізування Reels та Shorts із готових матеріалів. Це заявлений план - функція ще працює, і у статті не затверджується протилежне.

Джерела

Посилання проекту

Запитання та відповіді

Чим ця схема відрізняється від того, що один ІІ просто переписує пост до статті?

Переказ – один крок і один промпт. Тут завдань більше: система сама стежить за темами попиту, розбирає топ-10 видачі конкурентів на прогалини, звіряє факти з особистим архівом автора, проганяє чернетку через окрему перевірку стоп-слів та канцеляриту і лише потім публікує та перевіряє, що сторінка відобразилася коректно. Кожен крок - окрема роль, як у звичайній редакції.

Чи потрібно платити, щоб скористатися такою системою?

Для особистого використання – ні, автор виклав систему безкоштовно на GitHub. Безкоштовно і для чинних журналістів – членів НСЖУ та європейських журналістських організацій. Для комерційного користування ліцензія платна; Точну ціну автор у пості не називає, актуальні умови – у репозиторії проекту.

Як система вибирає, що писати?

Двома способами. Або бере готову тему з нового поста Telegram -каналу і перетворює його на статтю (як у цьому кейсі), або сама шукає тему: дивиться Wordstat та Google Trends на предмет живого попиту та розбирає топ-10 пошукової видачі, щоб знайти питання, які конкуренти не закрили.

Чи можна переглянути приклади готових статей?

Так, всі статті, які публікує система, виходять у відкритому доступі в [блозі 1001site ] (https:// 1001site.com) - включаючи цей текст.

Чи заміняє така система редактора-людини повністю?

Ні. Вона автоматизує конкретні кроки - відбір теми, фактчек з архіву, стоп-слова, перелінкування і публікацію, - але з вигадує мети і сенс статті замість людини: індивідуальний досвід і цифри система лише перевіряє за джерелом, а чи не складає заново.